КЗО "Магдалинівський навчально - реабілітіційний центр" ДОР"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Виховний захід. Кобзарем його ми звемо

Мета: Познайомити з життєписом великого сина українського народу Т.Г. Шевченка. Донести образ вірного сина України; ознайомити з ним як з поетом, художником, борцем. Розвивати навички виразного читання, акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

Обладнання: Святково прибрана світлиця. Портрет Тараса Шевченка, рушники серветки. Фотовиставка про життя і творчість Кобзаря. Виставка його творів ілюстрації. Хлопчики і дівчата у вишитих сорочках і блузках.

 

 Звучить пісня на слова Т.Шевченка "Рве та стогне Дніпр широкий…”.

 

На фоні музики ( «Бандуристе, орле сизий…») звучать слова вчителя:

Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановлюєм пам’ять Шевченка.

Кобзарем його ми звемо.

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими, босими ногами

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами сльозами.

Висить портрет Шевченка, біля портрету епіграф:

«Шевченкове слово в віках не старіє»

 (Вихід Рябікова , Корогодін)

Вчитель:

Шановні діти! Нас сьогодні гостинно запросили до української світлиці, тож подаруємо один одному приємні хвилини спілкування.

- Погляньте, хто це на портреті?

- А хто він?Що ви про нього знаєте?

Діти: - Т.Г. Шевченко – поет, він написав багато віршів і поем.

1учень:

Тарас Шевченко - видатний поет,
Його шанує вчений і школяр
І кожен, хто живе на Україні,
На пам’ять знає майже весь «Кобзар»

Вчитель:

  9 березня 1814р. темної ночі перед самим світанком, в селі Моринцях на Черкащині (нині с. Шевченково Звенигородського р-ну Черкаської обл.)  в хаті Григорія Шевченка блиснув у вікні єдиний на все село вогник і народилася нова кріпацька душа для пана, а для України ― великий співець Тарас Шевченко.

2 учень:

Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці,
В похилій хаті край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка мати, вбита горем.

(звучить музика «Така її доля…»)

Вчитель:

Переді мною наша бідна старенька хата з потемнілою солом’яною стріхою і чорним димарем, а біля хати на причіпку ― яблуня з червонобокими яблуками, а навколо яблуні ― квітник. А біля дверей стоїть стара гілляста верба із засохлим верховіттям, а за вербою клуня, а за клунею сад, а за садом ― долина, а у долині тихий, ледь дзюркотливий струмок.

Сценка:
Хлопчик
Матусю,а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
Мати
Так,синочку,правда.( жінка сідає на лаву,хлопчик кладе голову на коліна,вона співає колискову)
Хлопчик
А чому так багато зірок на небі?
Мати
Це коли людина на світ приходить, Бог, свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А коли помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
Хлопчик
Бачив,матусю,бачив… Матусю,а ому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати
Бо коли людина зла, заздрісна, скіпа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей,робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Хлопчик
Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найяскравіше.
Мати
Старайся, мій хлопчику. (гладить по голові)

(Вихід Лашко,Демченко,Годін)

Вчитель:

Хлопчик ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його називали в сім’ї приблудою. 8 річного Тараса віддали батьки «в науку» до дяка. За найменшу провину він карав своїх учнів різками.

3 учень:

Ти взяла мене, маленького, за руку
І хлопця в школу одвела
До п’яного дяка в науку
- Учись, серденько, колись
З нас будуть люди, - ти казала…

4 учень:

Бувало куплю паперу аркуш і зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квіточками,
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду.

Вчитель:

Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарем, і козачком, тобто слугою у пана. У 9 років залишився Тарас без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику було 11 – помер батько. Це було велике горе для сім’ї.

5 учень:

Там матір добрую мою
Ще молодую у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми,
(А ми малі були і голі)
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!

6 учень:

У тяжкій неволі, ріс малий Тарас,
Він не вчився в школі ―
Він ягнят пас.
Вмерли мама й тато.
Сирота в дяка,
Тут була в хлоп’яти
Грамота гірка
В пана – бусурмана
Козачком служив,
В Петербурзі згодом
Панові служив.

(Прибирають інвентар і уходять за сцену)

Звучить музика( «Мамина хатина…»)

Вчитель:

Ще з дитинства Шевченка тягло до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе що бачив. Пан Енгельгард забрав хлопчик до Петербурга. Тарас став козачком. Його талант малювати помітили видатні художники.

Сценка:
Іде сумний Тарас, назустріч йому - товариші в циліндрах
1-й Все, Тарас, портрет Брюллова ми продали, великі гроші вторгували!
2-й Викупили тебе у пана. Тепер ти вільний!
Тарас: Значить, тепер я можу вчитися!Як я вам вдячний!Я стану художником. Змалюю всю Україну, всі її куточки вбогі, але такі прекрасні та рідні…

(Вихід Рощик, Жаботенко)

Вчитель:

Тарас Григорович виправдав їхні надії. В 1845р закінчив Художню академію з медалями.

7 учень:

Хоче малювати
Прагне він до знань,
Та за це багато
Зазнає знущань.
За ясну свободу,
Світло майбуття –
Він віддав народу,
Все своє життя!

8 учень:

Навчався він у Петербурзі,
Художником великим став,
Та не забув про Україну.
Вірші про неї все писав.

Вчитель:

 Він малював портрети, картини та ілюстрував свої вірші. Ось погляньте, які чудові картини залишив нам у спадок.

Презентація репродукції картин.

Уявити себе без Шевченка українцеві - все одно, що без неба над головою. Він - вершина нашого родового дерева.

Він не тільки геніальний поет, а й талановитий художник.

Здібності до малювання виявилися в нього ще з дитинства.

А коли він почав учитися в дяківській школі, ця пристрасть розвинулася ще сильніше.

У той же час художник опановує й техніку олійного живопису.

Олія - техніка живопису з використанням олійних (масляних) фарб.

Шевченко робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні Катерини. У "Катерині" ви бачите нещастя бідної дівчини, яка полюбила москаля-офіцера.

У 1843 році поет подорожує Україною, відвідує місця, дорогі його серцю, робить замальовки. Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків. Проектуються репродукції картини "Селянська родина"

До останніх хвилин свого життя Тарас Григорович Шевченко працював у своїй майстерні при Академії мистецтв.

(Вихід Бургаз)

9 учень:

Ще він – мислитель і борець за волю.
Вкраїну-неньку щиро він любив,
Її він прославляв, про неї думав,
Для неї все життя своє прожив.

Вчитель:

33-річного Тараса забрали в солдати. Коли Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. У своїх віршах він виливав усю свою любов до України. Поет мріяв про Україну, хотів оселитися в ній, писати, працювати. Це не тільки вірші, які вивчають у школі, а й те чим живе кожен з нас.

(Виконання пісні «Як би мені черевички…»

Поезія Шевченка стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Книгою всього життя поета стала збірка віршів під назвою «Кобзар»(1840) Входило до неї тоді 8 поезій.

Учні декламують вірші Шевченка:

1.Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх,

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата

Та соловейко не затих (садок вишневий коло хати)

2….Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на паншіну ідуть

І діточок своїх ведуть! (І виріс я на чужині)

3. …Чого так весело було?

Господнє небо і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло! (мені тринадцятий минало)

4. …Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.( Реве та стогне Дніпр широкий)

5 ..А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми ( Тече вода з під явора)

6. …пишається калинонька.

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють. (Тече вода з під явора)

7. …Я так її, я так люблю,

Мою Україну убогу,

Що проклену святого Бога,

За неї душу погублю!

Вчитель:

Він був не тільки художником і поетом ще й великим вчителем. 1861р. вийшов «Буквар южноруський».

Творчість Шевченка Т.Г. знають і люблять не тільки у нашій країні,а й далеко за її межами

10 учень:

Великий Кобзарю!
Ти живеш і в наші дні,
Ти з нами в праці і в борні,
Ти з нами йдеш до сонця сходу,
Ти правди й вільності пророк.

 

 Вчитель:

Але 10 років заслання підірвали сили і здоров’я Тараса Григоровича Шевченка. Восени 1860р. він захворів, стан його здоров’я дедалі погіршувався. 10 березня 1861р. перестало битися серце великого художника, геніального Кобзаря, який залишив після  себе неоціненний скарб, що помістився в  невеличкій книжці і є дороговказом, Біблією українського народу. Тіло Тараса Шевченка було перевезено до Канева і поховано на Чернечій горі як написав в своєму заповіті поет. Виставка книг.

А зараз хочемо представити невеличкий фільм про життя Т.Г. Шевченка.

Презентація фільму.

 

Хочемо провести з вами  вікторину.

Вікторина:

1.В якому році родився Шевченко? (9 березня 1814р)

2.Ким був Тарас художником чи поетом? (і художником і поетом)

3.Де навчався малювати Тарас? (в Петербурзі)

4. Як називається його збірка віршів і поем? (Кобзар)

5. Де заповів поховати себе поет? ( на горі над Дніпром)

 

Вчитель:

Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

І голос Твій нам душу окриля

Встає в новій красі забувши лихоліття

Твоя, Тарасе, звільнена земля

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі титане кладемо

Ми чуємо тебе Кобзарю

Крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

 

 Багато з його віршів  покладені на музику і стали народними піснями: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи», «Як би мені черевички», «Із-за гаю сонце сходить» та ін..

І сьогодні лине над Україною його пісня. Виконання пісні. (Зацвіла в долині)

Вчитель:

Друзі! Дорожіть Шевченком. Хочеться вірити, що на вашому шляху завжди буде

Тарасова пристрасть,

Тарасова мудрість,

Тарасове невмируще слово!

11 учень:

Дівчина запалює свічку і декламує:

 

Свічку поставлю, свічку поставлю
І перед образом, й перед тобою.
І хоч у мріях народ свій заставлю
Стати навколюшки, поряд зі мною,
І помолитись за тебе, Кобзарю,
Щиро, - хоч раз би! - як перед Богом.
Все ж українці ми, а не хазари.
Гори ж моя свічко, гори нам ще довго!

Вчитель:

На згадку про сьогоднішній вечір всі класи отримують по невеличкій книжці про Шевченка.

( Звучить пісня « Б’ють пороги…»