КЗО "Магдалинівський навчально - реабілітіційний центр" ДОР"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Методичне об'єднання вчителів початкових класів

 

Відомості про членів методичного об’єднання вчителів початкових класів

№ з\п

ПІБ

освіта

Педагогічний стаж

Категорія, звання

Рік курсової перепідготовки

Тема самоосвіти

загальний

у школі

1

Агапова О.В.

вища

9

9

ІІ, 2011

ДОІППО,

2010

Інноваційні технології навчання учнів початкових класів в спеціальній школі

2

Артеменко Л.Є.

середня спеціальна

31

31

9 тарифний розряд, старший учитель, 2009

 

Розвиток творчих здібностей на уроках музики та ритміки

3

Баглюк А.В.

вища

9

5

ІІ,2013

ДОІППО,

2012

Розвиток активної мови дітей - логопатів

4

Баранник Л.Ю.

вища

19

15

вища, 2011

ДОІППО,

2010

Розвиток мови і правопису на уроках української мови

5

Бондар Н.О.

вища

23

20

І,2013

ДОІППО,

2012

Розвиток психомоторних можливостей учнів спеціальної школи

6

Возна Л.В.

вища

22

22

вища, старший учитель,

2012

ДОІППО,

2012

Підвищення якості знань, умінь і навичок учнів на основі впровадження диференціації та індивідуалізації

7

Глухенко Т.В.

вища

24

22

вища, старший учитель,

2012

ДОІППО,

2012

Використання інноваційних засобів навчання на уроках логопедії

8

Коцевич В.В.

середня спеціальна

25

10

9 тарифний розряд, 2009

ДОІППО,

2013

Гра як ефективний засіб в розвитку особистості учнів початкових класів спеціальної школи

9

Сидорук І.А.

вища

32

25

вища,2013

ДОІППО,

2012

Формування життєвих цілей в учнів з особливими потребами

 

 

Планування засідань методичного об’єднання вчителів початкових класів КЗО « Магдалинівський навчально – реабілітаційний центр»ДОР» на 2013 – 2014 н\р.

Місяць 

Питання

Відповідальний

Вересень

·        Вибори керівника методичного об’єднання та секретаря

 

·        Ознайомлення з планом роботи методичного об’єднання

 

·        Опрацювання інструктивно  методичних матеріалів

Заступник директора

 

Голова м\о

 

 

Заступник директора

Жовтень

·        Використання інтерактивних технік для формування і розвитку емоційно – чуттєвої сфери учнів на уроках музичного мистецтва новинками педагогічної літератури.

 

·        Перегляд уроку з ритміки у 4 класі

Артеменко Л.Є.

 

 

 

 

 

Артеменко Л.Є.

Грудень

·        Аналіз результатів контрольних робіт з української мови та математики за І семестр 2013 року

 

·        Шляхи, спрямовані на підвищення рівня якості знань учнів

Бондар Н.О.

 

 

 

Возна Л.В.

Лютий

·        Групова навчальна діяльність на уроках математики в початковій школі

 

·        Перегляд уроку з математики у 2 класі

 

·        Створення банку цікавинок

« Зерна педагогічного досвіду»

Агапова О.В.

 

 

 

 

Вчителі початкових класів

Березень

·        Особливості викладання математики у дітей шестирічного віку з затримкою психічного розвитку

 

·        Урок  математики у підготовчому класі

 

·        Виховна година у підготовчому класі « У колі рідної сім’ї»

 

·         

Баранник Л.Ю.

 

 

 

 

 

Коцевич В.В.

Травень

·        Розгляд питань методичного характеру

 

·        Планування роботи методичного об’єднання на наступний рік

·        Аналіз роботи методичного об’єднання

Заступник директора

 

Возна Л.В.

 

«Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів засобами образотворчого мистецтва»

Виховання учнів засобами образотворчого мистецтва було, є і завжди буде актуальним. Воно є тим неподільним комплексом позитивних емоцій. Який безпосередньо впливає на всі аспекти виховного, культурного, морального та естетичного становлення особистості учня, а також напрямом роботи для всіх педагогічних працівників. Бо за допомогою засобів мистецтва формується культурний пласт нації.

Метооб’єднанням вчителів початкових класів було підготовлено засідання круглого столу «Розвиток творчих здібностей учнів початкових класів засобами образотворчого мистецтва»

Керівник м/о вчитель-дефектолог Возна Л.В. доповіла про важливість і необхідність у сучасному педагогічному процесі розвивати творчі здібності учнів. Повідомила про умови, які роблять уроки образотворчого мистецтва цікавими і продуктивними. Звернула увагу на використання в практичній діяльності таких завдань на уроках малювання, які б приваблювали учнів новим, цікавим змістом, спрямовували творчу думку дитини за межі запланованого матеріалу, що сприяє виникненню прагнення до власної творчості.

Вчитель-дефектолог Бондар Н.О. рекомендувала на уроках образотворчого мистецтва використовувати різні ігри і завдання, так як вони сприяють вихованню творчості особистості, формують у дітей уявлення про образотворче мистецтво, розвивають навички його сприймання, виховують естетичний смак і культуру почуттів.

Вчителі-дефектологи Сидорук І.А. та вчитель Родякіна Л.І. продемонстрували відео фрагмент з уроків образотворчого мистецтва з застосуванням ігрових ситуацій.

Вчитель-дефектолог Агапова О.В. познайомила колег з різними нетрадиційними техніками малювання, що вчителі початкових класів впроваджують на своїх уроках.

Як підсумок вищесказаному була підготовлена виставка дитячих малюнків. Дитячі роботи вражали майстерністю і різноманітністю, що викликало в усіх присутніх естетичну насолоду.

Тут були представлені роботи учнів в різних техніках

«Пальцевий живопис»

«Печатка від руки»

 

 

«Крапкографія»

«Набризкування»

«Тампонування»

«Малювання паролоном або кульком»

«Малювання гумкою»

«Малювання жмаканим папером»

«Друкування»

«Відбитки листям»

«Кубізм»

 

«Кляксографія»

«Малювання по сирому паперу»

«Малювання по м’ятому паперу»

«Малювання зубною щіткою»

«Малювання свічкою»

«Малювання пластиліном»

«Малювання манною крупою»

«Ниткографія»

Розвиток творчих здібностей відбувається не лише на уроках образотворчого мистецтва, а й на уроках трудового навчання. Вчитель Баранник Л.Ю. познайомила з власним досвідом роботи і презентувала вироби учнів підготовчого класу.

 

 

 

 

Відбулось засідання круглого столу "Інтерактивні методи навчання в роботі школи" 

 

Вчителі початкових класів презентували напрацьований досвід своєї роботи, показали реалізацію даної проблеми в системі корекційної педагогіки.
 

 

 

 

 

Характерними тенденціями сучасного світу й України, зо­крема, є глобалізація та інтеграція суспільного розвитку, що охоплює економічні, політичні, соціальні і культурні сфери жит­тєдіяльності людини; перехід від постіндустріального суспільства до інформаційного, а потім й до суспільства знань, визнання найвищою цінністю і метою будь-якого соціального розвитку Людину. Нові цивілізаційні виклики, неминучі та швидкі змі­ни, які відбуваються в сучасному суспільстві, закономірно ви­сувають підвищені вимоги до особистості. Очевидним є те, що майбутнє залежить не тільки від того, чи зможе людина адап­туватися й жити в нових умовах, а й від того, чи зможе вона стати суб'єктом і творцем свого життя і суспільства.

Загальновизнаним є те, що освіта є не тільки джерелом знань, а й обов'язковим етапом розвитку особистості. Тому докорінні зміни, що відбуваються сьогодні в освіті, пов'язані з переусвідомленням мети, яка передусім скерована на формування і роз­виток особистісних якостей учнів, вдосконалення особистості впродовж усього життя та результату освіти, який передбачає сформованість ключових компетентностей, що дозволяють лег­ко адаптуватися до соціального середовища і гармонійно його розвивати. Актуальним питанням сьогодення є використання інноваційних технологій. Адже саме їх вміле застосування допоможе вчителю виростити конкурентоспроможну людину, яка не тільки володітиме певним багажем знань, а і вмітиме їх застосовувати в різних ситуаціях.

На використання новітніх педагогічних технологій звертається особлива увага. Пошук нових форм і методів навчання в наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. І це зрозуміло: у сучасній школі, до якої ми йдемо, кожен не тільки може, а й повинен працювати так, щоб використовувати всі можливості особистості, особистості, яка спроможна саморозвиватися і самореалізуватися.

У школі особливе місце повинно відводитися таким формам занять, що забезпечують участь кожного учня у проведені уроку, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної діяльності. Ці завдання учнів можна успішно розв’язувати, використовуючи педагогічні інноваційні технології навчання.

Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної діяльності і мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес створення, упровадження і поширення нового в освіті.

 Інноваційний процес в освіті - це сукупність послідовних, цілеспрямованих дій, спрямованих на її оновлення, модифікацію мети, змісту, організації, форм і методів навчання та виховання, адаптації навчального процесу до нових суспільно-історичних умов.

Більшість науковців трактують інновацію як оригінальні, новаторські способи та прийоми педагогічних дій і засоби. Одні науковці переконані, що інноваціями можна вважати лише те нове, яке має своїм результатом кардинальні зміни в певній системі, інші зараховують до цієї категорії будь-які, навіть незначні, нововведення. Погоджуючись з обома групами науковців, будемо вважати кожне нововведення, що зумовлює отримання кращого за попередній результату, інновацією. Розглядаючи інновацію як зміну системи, відповідну діяльність і результат, вона визначає поняття «інноваційні педагогічні технології» як «цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику оригінальних, новаторських способів, прийомів педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчальний процес від визначення його мети до очікуваних результатів»

До сучасних новітніх технологій навчання належать:

  • новітні інформаційні (мультимедійні)технології;
  • технології ігрового навчання;
  • метод проектів;
  • інтерактивні технології навчання.

Саме сьогодні ми детальніше  розглянемо питання  інтерактивні технології навчання.

 

У сучасній педагогіці серед основних моделей навчання та виховання виділяють: традиційну або класичну, активну та ін­терактивну.

Особливостями традиційної (пасивна) моделі є те, що учні засвоюють матеріал зі слів учителя чи з тексту підруч­ника, не беруть участі в обговоренні, на уроках демонструють тільки репродуктивні знання. У виховних заходах найчастіше школярі стають пасивними слухачами чи глядачами або ви­конують чітко обмежені дії відповідно до підготовленого пе­дагогом сценарію.

Активна модель передбачає стимулювання пізнавальної діяльності й самостійності учнів, взаємодію в системі «учень — вчитель», а також наявність творчих завдань. До даної моделі відносять такі методи, як: бесіди, «відкритий мікрофон», інди­відуальні конкурси, пошук інформації, виконання індивідуаль­них творчих проектів, вікторини, рішення кросвордів, захист творчої роботи тощо.

Інтерактивна модель (інтерактив — перекл. з англ. — взаємний акт; інтерактивність — здатність взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з чимось, як наприклад, з комп'ютером, або з кимось — людиною) — передбачає організацію комфортних умов учіння та виховання, за якої всі учні активно взаємодіють між собою і вчителем, використовуючи моделювання життєвих і професійних ситуацій, рольові ігри та методи, що дають змогу створити ситуації пошуку й успіху, співпереживання, супереч­ностей, ризику, сумніву, переконання, задоволення, аналізу та самооцінки своїх дій, спільне розв'язання проблем.

Це, насамперед, таке навчання та виховання, в якому змі­нюється роль педагога, його функції. Вчитель в інтерактив­ному навчанні та вихованні є не тільки носієм інформації та певної суми знань, завдання якого передати ці знання, він також постійно й активно стимулює учня до самостійної твор­чої роботи, виконуючи роль проектувальника і консультанта.

Крім того, інтерактивна діяльність передбачає організацію і розвиток такого спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до колегіального рішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань.

На думку багатьох дослідників (І. Авдєєва, І. Кларіна, II. Суворова, О. Пометун та ін.), суттєвими характеристиками інтерактивної освіти є:

  1. максимальне залучення учнів до організації навчально-виховиого процесу;
  2. спільна діяльність у режимі рівноправного спілкування;
  3. суб'єктивне переживання успіху кожним учасником педаго­гічної взаємодії;
  4. обов'язкова рефлексія процесу навчання і виховання;
  5. поглиблена робота з особистим суб'єктивним досвідом учас­ників навчально-виховного процесу.

 

Типові проблеми, що зустрічаються під час використання інтерактивних технологій

  • Головна проблема: учень часто не має (!) власної думки, а якщо і має, боїться її висловлювати відкрито, на весь клас. Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.
  • Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.
  • Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку, методи роботи.
  • Труднощі в малих групах: лідери намагаються "тягнути" групу, а слабші учні відразу стають пасивними.

Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація.
Як показали результати педагогів-практиків, після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення:

  • учні навчаються висловлювати свою думку;
  • вчаться  вмінню приймати спільні рішення;
  • поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
  • якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.

 

Результати цих досліджень можна відобразити в схемі, що отримала назву "Піраміда навчання":

Лекція - 5% засвоєння

Читання - 10% засвоєння

Відео-, аудіо-матеріали - 20% засвоєння

Демонстрація - 30% засвоєння

Дискусійні групи - 50% засвоєння

Практика через дію - 75% засвоєння

Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90% засвоєння.

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільш інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших чи негайне застосування - 90%), тому можна сформувати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти.

 

Роль педагога в навчально – виховному процесі

Сучасний  педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час.» Тому вчитель – майстер має розглядати кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Саме інноваційні технології, зокрема інтерактивні, передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.

Педагог, який організовує інтерактивну взаємодію, повинен мати:

  • адекватні ціннісні орієнтації;
  • розвинуту професійну свідомість;
  • інноваційну обізнаність;
  • гнучке професійне, креативне і критичне мислення;
  • готовність до сприйняття нової інформації;
  • швидкість і точність адаптації поведінки в умовах інноваційної діяльності;
  • розвиненість комунікативних умінь;
  • прагнення до саморозвитку і самовдосконалення.

 

Для ефективного застосування інтерактивних методів, з метою охоп­лення всього необхідного обсягу матеріалу і глибокого його засвоєння, педагог має ретельно планувати свою роботу:

  • використовувати методи, адекватні вікові учнів і їхньому досвідові роботи з інтерактивними методами;
  • давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати самостійні підготовчі завдання;
  • добирати для заняття таку інтерактивну вправу, яка давала б учням «ключ» до засвоєння теми;
  • упродовж інтерактивної вправи давати учням час для обмірко­вування завдання, щоб вони сприйняли його серйозно, а не виконали механічно;
  • враховувати темп роботи кожного учня і його здібності;
  • на одному занятті використовувати один-два (максимум) інтер­активних методи, а не їх калейдоскоп;
  • проводити неквапливе обговорення за підсумками виконання інтерактивної вправи, у тому числі актуалізуючи раніше вивчений матеріал;
  • можна акцентувати увагу й на іншому матеріалі теми, якого ін­терактивна вправа прямо не торкається;
  • проводити експрес-опитування, самостійні роботи з різних тем, що не розглядалися в інтерактивному завданні.
  • мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавіших для учнів випадків , проблем ;
  • оголошувати очікувані результати (мети) заняття й критерії оцінки роботи учнів;
  • передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів , на лаштування їх на роботу, підтримання дисциплін, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи - розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.
        

Оцінюючи результати інтерактивного навчання, необхідно враховувати такі умови:
- тримати баланс перевірки знань, перевірки навичок, виявлення ставлення учнів;
- використовувати традиційні та інтерактивні технології оцінювання;
-  застосувати групове, змагальне та індивідуальне оцінювання, самооцінку та взаємооцінку учнів;
- обов'язковим  є обговорення критеріїв оцінювання з учнями;
-  необхідно враховувати досягнення класу та індивідуальний прогрес учнів.

 

І що дуже важливо насамперед необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):

 

Правила для учнів:

Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.

 

Вимоги до інтерактивного уроку, його структура


1. Мотивація. Мета - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Використати для цього можна запитання, цитати, короткі історії, невеличке завдання тощо. Займає цей етап не більше 5% робочого часу.
2. Представлення теми та очікуваних навчальних результатів
Мета - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття.
(Приблизно 5% часу).
3. Надання необхідної інформації
Мета — дати учням достатньо інформації, для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, ознайомлення з роздатковим матеріалом, презентація виконаного домашнього завдання. Для економії часу на уроці можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно— прокоментувати терміни або організувати неве­личке опитування.
(Приблизно 10% часу заняття).
4. Інтерактивна вправа — центральна частина заняття
Мета — практичне засвоєння матеріалу. Послідовність проведення цього етапу така:
Інструктування — учитель розповідає учасникам про мету вправи, про пра­вила, про послідовність дій і обсяг часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло.
Об'єднання в групи і / або розподіл ролей.
Виконання завдання (учитель виступає організатором, консультантом, веду­чим дискусії).
Презентація результатів роботи.
На інтерактивну вправу витрачається, як правило, 60% часу на уроці.
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Мета — обговорення задля усвідомлення зробленого на уроці. Слід повернутися до очікуваних результатів, оголошених на початку уроку. Бажано поставити учням такі запитання:
що нового дізналися;
які навички отримали;
як це може бути корисним у житті;
що сподобалося на уроці.
На цей етап слід відвести до 20% часу уроку.

 

 

Залежно від  мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів виділяють такі групи інтерактивних методів навчання:

  • Інтерактивні технології кооперативного навчання.
  • Інтерактивні технології колективно-групового навчання.
  • Технології ситуативного моделювання.
  • Технології опрацювання дискусійних питань.

 

 

Інтерактивні технології кооперативного навчання

 

Парна і групова робота організовується як на уроках  засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового  матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на  спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та  навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

До інтерактивних технологій кооперативного навчання належать:

До технології кооперативного навчання належать такі інтерактивні технології, як робота в парах, ротаційні трійки, два-чотири-всі разом, карусель, робота в малих групах, акваріум.

 

1. Робота в парах. Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись.  Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу. Серед них можна назвати такі:

  • дати відповіді на запитання вчителя.
  • зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного;
  • обговорити короткий текст, завдання, письмовий документ;
  • проаналізувати разом проблему, вправу;