КЗО "Магдалинівський навчально - реабілітіційний центр" ДОР"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Тема: Ранок «Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки, він живе в народі, як і «Заповіт»

 

Комунальний заклад освіти

«Магдалинівський навчально-реабілітаційний центр»

Дніпропетровської обласної ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ранок

«Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

він живе в народі, як і «Заповіт»

 

 

 

 

 

                                                                                                 старший вчитель

Дубонос Галина Павлівна

 

 

 

 

 

 

смт. Магдалинівка

2015 р.

Мета: Розширювати знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка. Удосконалювати техніку виразного читання; виробляти уміння слухати і сприймати почуте. Виховувати цікавість до особи Т. Г Шевченка, шану до Великого Кобзаря.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка у вишитому рушнику, виставка ілюстрованих видань поета, виставка учнівських ілюстрацій до творів Шевченка, фонограми пісень «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий».

План

І. Нервово-психічна підготовка.

ІІ. Основна частина.

На фоні запису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» звучать слова:

          Тобі, кобзарю, дум наших квітки

          І зачаровані душі пориви…

          Ти грім і промінь в час, коли ріки

          Січуть лице швидкі весняні зливи.

          Ти – меч і спів. Народу вірний син, ти все йому віддав в години бою

          Й зерна неправди, під кайданів дзвін

          Не залишив в путі ти за собою.

          Ти чесно йшов і сіяв, і скликав

          Братів своїх гострить важку сокиру,

          Щоб рабський світ осяяв гнів, заграв,

          Ти їм віддав свою бунтарську ліру

1. Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в сім’ї селянина-кріпака. Сумне дитинство кріпацького сина минуло в селах Моринці і Кирилівка на Черкащині. В батьковій хаті малий Тарас «бачив пекло», «неволю», «роботу тяжкую».

2. Тарасові було 9 років, коли померла його мама. А в 11 років залишився хлопець круглою сиротою. Роки тяжкого безрадісного дитинства лишили глибокий слід у душі Шевченка. Пізніше все пережити вилилось у зворушливих поетичних рядках.

3. Звучить уривок з вірша «Якби ви знали, паничі» – від слів «Не називаю її раєм…» до слів «…у наймах, сестри, й умрете».

4. Після смерті батька почалося поневіряння хлопця по чужих людях.

    Звучить вірш «Мені тринадцятий минало».

5. Багато знущань зазнав Шевченко у поміщика Енгельгардта. Та ні погрози поміщика, ні різки конюхів, що шмагали його за наказом пана, – ніщо не змогло зломити вдачу молодого Тараса .

6. Шевченко любив природу, мав нахил до малювання і в кожну вільну хвилину малював. Коли це помітив поміщик, він вирішив у Петербурзі віддати його на 4 роки навчання до майстра Ширяєва, щоб зробити з Тараса дворового художника. Тарасові тоді було 18 років.

7. Одного разу за малюванням застав Шевченка художник Іван Сошенко. Він помітив великий талант молодого хлопця. Розповів про нього своїм друзям Брюллову, Венеціанову, Жуковському. Після довгих переговорів з поміщиком вони вирвали у нього згоду на продаж Шевченка. За волю поета поміщик вимагав 2500 карбованців. Брюллов написав портрет Жуковського, цей портрет розіграли у лотерею і 22 квітня 1838 р. викупили Шевченка. Після викупу Тарас навчається в академії мистецтв.

8. Дедалі все сильніше Шевченка тягнуло в рідні місця. І от в літку 1843 р. він здійснив подорож на Україну. Очима дорослої людини подивився Тарас на тяжке життя своїх братів і сестер, на страждання кріпаків, і велика туга та гнів охопили його. Побачене на Україні він описав пізніше у вірші «І виріс я на чужині»

9. звучить уривок з вірша «І виріс я на чужині» – від слів «…В лиху годину…»

10. У 1845 р. Тарас закінчив академію мистецтв і їде на Україну для постійної роботі. В цей час він подорожує по Київщині, Полтавщині, Чернігівщині. Знову всюди бачить панську сваволю, нестерпне життя кріпаків, і в його віршах з’являються прямі заклики до народного повстання.

11. «Добра не жди,

        Не жди сподіваної волі –

        Вона заснула: цар Микола її приспав.

        А щоб збудить хиренну волю

        Треба миром, громадою обух сталить,

        Та добре вигострити сокиру –

        Та й заходиться вже будить!»

12. В революційній поезії Тараса Шевченка уряд бачив велику загрозу для себе. В 1847 році поета було арештовано і заслано на 10 років солдатом в Казахстан До вироку цар Микола І власноручно дописав: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати». Так люто розправився цар і його жандарми з поетом, який підніс свій голос на захист гнобленого народу.

13. Сувора солдатська муштра, постійне переслідування робили життя нестерпним. Але Шевченко не відступав від своїх революційних поглядів. Тарас Григорович пише свої нові вірші. В одному з них він рішуче заявляє: «Караюсь, мучусь, але не каюсь»

14. В багатьох творах поет висловлював тугу за рідним краєм. Яскравим прикладом є уривок з поеми «Княжна», який покладений на музику і став відомою піснею.

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя»

15. До останніх років життя Шевченко закликав народ до боротьби за краще життя. Його поетичне слово було чути далеко за межами України. Він мріяв про щасливе майбутнє свого народу, вірив, що воно прийде.

16. У вірші «Сон» («На панщині пшеницю жала») щасливе життя українського народу поет показує у сні матері.

Звучить вірш «Сон».

17. У 1861 р. 10 березня перестало битись палке серце народного співця.

18. Звістка про смерть великого Кобзаря, як блискавка, облетіла весь Петербург, Москву, Україну. Спочатку Шевченка поховали у Петербурзі, а потім за його заповітом тіло було перевезе на високу Чернечу гору над Дніпром, поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.

19. Український народ свято шанує пам’ять про свого великого співця.

Ім’я Тараса Григоровича Шевченка було, є і буде дорогим усій Україні.

20. І тепер Тарас – в кожній хаті,

     З нами словом живим промовляє

     Є в поета народження дата,

     Дати смерті в поета немає! 

21. Шумлять садами береги Дніпрові,

     І ми в сім’ї великій, вольній, новій

     Співаємо Шевченків «Заповіт».

22. Звучить пісня «Заповіт»