КЗО "Магдалинівський навчально - реабілітіційний центр" ДОР"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Тема: Бесіда «Калина – народний символ України»

 

Комунальний заклад освіти

«Магдалинівський навчально-реабілітаційний центр»

Дніпропетровської обласної ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда

«Калина – народний символ України»

 

 

 

 

 

                                                                                                 старший вчитель

Дубонос Галина Павлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

смт. Магдалинівка

2015 р.

Мета: Розширити уявлення дітей про народні символи для глибшого пізнання культури і духовності народу. Розвивати увагу, мислення, пам’ять. Удосконалювати навики виразного читання. Виховувати почуття любові до радної України.

Обладнання: клас прикрашений гілочками калини, вишиті рушники, інші вишивки.

План

І. Нервово-психічна підготовка.

    Загадка: У вінку зеленолистім,

                   У червоному намисті

                   Видивляється у воду

                   На свою хорошу вроду. (Калина)

ІІ. Основна частина.

     1. Вступне слово вихователя.

– Діти! Сьогодні у нас не зовсім звичайне заняття. Дивіться, як гарно прибраний наш клас. І кругом стільки багато калини! Саме калина нагадує нам сьогодні, що ми українського роду. Бо калина – народний символ. Саме таку назву має наше заняття. Отже, сьогодні будемо вести мову про калину. З давніх-давен шанують українці калину. Недарма кажуть: «Без верби і калини нема України». Майже біля кожної хати росте вона. Та кущ калини біля маминої хати – не тільки окраса, а й глибокий символ: потяг до рідної землі, своїх традицій.

     2. Бесіда з учнями.

– Діти, а що ви знаєте про калину?

– Коли кущ калини найкращий? В яку пору року?

– А чи знаєте ви, які на смак ягоди калини?

Так, вони кислі й трохи гіркуваті. Але вони дуже корисні, бо лікують багато хвороб. Їх вживають при кашлі, серцевих захворюваннях. А ще з калини готують смачні страви.

Ось така вона, калина, улюблениця народу. Калина полюбила українську землю, на якій вона дуже гарно росте, а народ шанує її за пишну вроду й цілющі властивості. Про любов українців до калини говорить те, що в Україні є понад 100 населених пунктів з назвами Калинівка, Калинове.

А чи задумувались ви, діти, чому калина має таку назву? Про це нам повідає легенда про калину.

Один учень розповідає легенду:

Це було в той час, коли на Русь нападали татарські орди. Одного разу в українському селі було весілля. На нього прийшло багато гарних молодих дівчат. І коли весілля було саме в розпалі, на село напали татари. Завойовники побачили цих красунь і почали ловити їх, щоб продати в Царгороді. Дівчата, щоб не потрапити в полон, тікали на болота і там потопились. На тому місці, де загинули українські дівчата, виросло дуже  багато кущів калини. З того часу дівочу вроду порівнюють з калиною.

– Про калину написано багато віршів. Давайте прочитаємо деякі з них.  

Діти читають вірші:

Т. Г. Шевченко «Тече вода з-під явора», М. Підгірянка «Колишися, калино, колишися».

        Білий цвіт калини – радість України,

        А вогнисті грона – наша кров червона.

        Зоряна калина – і краса, і врода

        Нашої країни, нашого народу.

Учитель читає вірш А. Листопад «Калина»:

         Посадіть калину…коло школи.

         То на цілий білий світ

         Усміхнулась щиро доля –

         Материнський ніжний цвіт.

         Посадіть калину…коло тину,

         Щоби злагода цвіла!

         Буде щедрою родина –

         Буде честь їй і хвала.

         Посадіть калину…коло хати

         Щоб на всеньке не життя!

         Стане кожен ранок святом,

         Дітям буде вороття.

         Посадіть калину…в чистім полі.

         Хай вона освятить час!

         Рід наш любить дуже волю.

         Хай же й воля любить нас!

         А щоб цвіт її не стерся,

         Не зів’януть в спориші,

         Посадіте коло серця,

         Щоб цвіла вона в душі.

– Оспівав калину український народ і в багатьох піснях.

Виходить дівчинка у довгій білій вишиванці, з калиновим вінком на голові і звертається до дітей:

          Я – калина,

          Я – краплина

          Твого серця, Україно!

          Я тонесенька стеблинка,

          Я – дівчинка-українка.

          Всіх запрошую, вставайте,

          Разом зі мною заспівайте.

(Виконують пісню «Ой є в полі калина»)

ІІІ. Підсумок.

Вихователь відмічає, що діти багато знають про калину, активно працювали на занятті.

– Шануйте, любіть, діти, червону калину, пам’ятайте:

        Ми – українці – велика родина.

        Мова і пісня у нас солов’їна.

        Квітне в садочках червона калина.

        Рідна земля для нас всіх – Україна.