Вчитель Швейної справи КЗО "Магдалинівський навчально -

реабілітаційний центр" ДОР"- Пешехонова Тетяна Володимирівна.

Мета уроку: навчальна – повторити правила розкладання викрійки на

тканині з урахуванням припусків на шов відповідно до технічних умов; розвиваюча – розвивати розумову та пізнавальну діяльність.
виховна – виховувати акуратність під час виконання ручних робіт, та при роботі на швейній машині неухильне дотримання правил безпечної роботи з інструментами, розвивати навички само- і взаємоконтролю.

Обладнання: крій сукні на папері, голки, нитки, ножиці, шпильки, крейда.

Наочність: інструкційно-технологічні картки:

«Правила розкладання викрійки на тканині», «Розкрій деталей викрійки з урахуванням припусків на шви».

Хід роботи

I.Організаційна частина уроку.

1.Нервово- психічна підготовка. Загадка –

Лицьовий і виворітній бік. Поздовжня нитка. Поперечна нитка.

Переплетення ниток. Пруг. (Тканина).

2.Організація класу і робочих місць.

II.Основна частина уроку.

1.Повторення вивченого матеріалу. Мозковий штурм

1. Від чого залежить вибір фасону плаття?

2. Від чого залежить вибір тканини для пошиття плаття?

3. Який крій можуть мати плаття, відрізні по лінії талії?

4. Який крій може мати спідниця?

5.Від чого залежить кількість деталей у крої плаття?

6. Які деталі має плаття відрізне по лінії талії із застібкою спереду?

7. Що треба враховувати при виборі фасону?

8. Чому потрібно враховувати ширину тканини при розрахунку кількості тканини на плаття?

2.Повідомлення теми і мети уроку.

3. Мотивація учбової діяльності учнів. Розкроювання — один з найважливіших процесів пошиття одягу. Від якості виконання цього етапу залежить зовнішній вигляд виробу. Тому ми з вами на уроці спочатку засвоїмо правила, яких необхідно додержуватись під час розкрою, а потім розкроїмо плечовий виріб плаття відрізне по лінії талії.

4. Вивчення нового матеріалу. Розкроювання поділяється на два етапи: підготовку до розкроювання і саме розкроювання. До підготовчих робіт належать декатирування тканини та розкладення викройок на тканині.

Найпростіший спосіб декатирування скла­дається з таких операцій:

1) зволоження тканини;

2) сушіння, під час якого тканина збігається;

3. легке прасування.

Декатирувати необхідно льняне, шовкове та штапельне полотна. Настилати тканину для розкроювання можна різними способами залежно від виду тканини, що розкроюється, та її приз­начення.

Існує два основних способи настилання тканини:

2. 1. «у згин», коли тканина складена вздовж удвічі, пружок до пружка;

   2. «у розгортку», коли тканина розгорнуга в ширину.

«У розгортку» тканину настилають двома способами: а) коли полотнища складені лицьовими боками; б) коли кожне полотнище настелене на поверхню стола лицьовим боком.

Настилання «у згин» застосовують для широких тканин. Настилання «в розгортку» застосовують для тканин одинарних та складених удвічі (здебільшого бавовняних та льняних).

Для розкроювання швейних виробів, що мають парні та симетричні деталі (лівий і правий бік переду блузки), тканину складають лицьовим боком всередину і, обвівши крейдою по викройці, викроюють зразу дві деталі.

Під час розкроювання слід пам'ятати такі правила:

1. Суворо додержувати розмірів викройки.

2. Напрям ниток основи повинен збігатися з напрямом поздовжньої осі кожної деталі.

Розкроюють тканини за викройками або лекалами. При цьому особливу увагу приділяють розміщенню викройок на тканині щодо ниток основи та піткання, ворсу, а також щодо смужок, клітинок та інших малюнків. Смужки на тканині під час розкроювання мають розміщуватись без відхилень. Малюнок у клітинку повинен збігатись у парних полотнищах тканини.

На тканині спочатку розкладають основні викройки виробів (пілочки, спинку), а потім — дрібніші (комір, кишені, косі смужки для обробки горловини та пройм тощо), використовуючи вільне місце поміж великими деталями, слідкуючи за тим, щоб напрям поздовжньої нитки на викройці збігався з ниткою основи на тканині.

Можна робити двостороннє обкрейдування, тобто викройку на тканині розкласти в розгорнутому вигляді і обвести крейдою спочатку праву, а потім ліву половину. Це скорочує роботу прокламування сільців, особливо в недорогих тканинах. При розкроюванні тканину від столу не піднімають, ножиці тримають гострим кінцем вниз і лівою рукою підтри- мують відрізану частину тканини.

На шви прибавляють при розкроюванні виробу залежно від фасону. Виточки на деталях виробу не вирізають.

Припуски на шви залежать від здатності тканини сипатися. Чим більша сипкість тканини, тим більші потрібно давати припуски на шви.

Під час розкроювання жіночого і дитячого верхнього легкого одягу припуски до плечо- вих зрізів становлять — 1,5—2 см, до бокових 2—3 см.

У відрізних по лінії талії виробах при з'єднанні ліфа зі спідницею до низу ліфа додаєть- ся 2,5—3,5 см, а до верху спідниці — 1,5 см. До вирізу пройми і горловини — по 1 см.

Під час розкроювання обшивних деталей (комірів, поясів тощо) для тканин, що не осипаються, припуск становить 0,7 см; для тканин, іцо легко осипаються, — 1 см; для низу плаття або спідниці у прямих виробах 4—8 см, у розкльошених — 3—4 см, у кльо- шових — 2—3 см; до низу блузок — 2,5—3 см.

4.Закріплення вивченого матеріалу.

- Як підготувати тканину до розкрою?

- Яких правил необхідно додержуватись під час розкроювання?

- Які способи настилання тканини ви знаєте?

- З яких операцій складається спосіб декатиру­вання?

- Робота в зошитах; - Робота з підручником, таблицею.

5.Практична робота.

-Тема: Розкладання викрійки сукні на тканині. Розкрій з

урахуванням припусків на шви.

- Організація робочого місця;

1. Визначити напрямок нитки основи тканини, напрямок малюнка, перегнути тканину по нитці основи посередині лицем всередину.

2. Розкладання викрійки на тканині. Зверху на виворітному боці тканини розкладають викрійки так, щоб напрямок стрілок на них збігався з напрямком нитки основи. Викрійки розміщують на тканині економно - має бути яко­мога менше відходів. Слід стежити, щоб на виріб не потрапи­ли дефекти тканини.

3. Обкрейдити або обвести олівцем викройку по контуру, а потім ще раз з урахуванням припусків на шви.

- Повторення правил техніки безпеки при роботі з голкою, ножицями,

на швейній машині;

- Інструктаж до виконання практичної роботи;

( Послідовність виконання практичної роботи)

• Розкрій деталей виробу по лініях припусків на шви.

• Підведення підсумків практичної роботи. Перевірка кількості деталей, рівномірності ширини припусків.

Підведення підсумків заняття.

1. У яких випадках потрібно враховувати прибавки на вільне облягання — під час розкладання викройки на тканині чи під час виготовлення викройки?

2. Назвіть величину припусків на шви по лінії боку, низу, плеча.

III.Заключна частина.

1.Індивідуальна робота з учнями.

2.Перевірка якості роботи.

3.Мотивація оцінок.

4.Прибирання робочого місця

Мета уроку:

навчальна: формувати та удосконалювати уміння, знання і навички самостійно і

послідовно виконувати технологічні операції при обробці накладної кишені з

оборкою, виконання ручних, машинних та прасувальних робіт відповідно до

технічних вимог, навчити учнів користуватись інструкційно-технологічними картами.

розвиваюча: розвивати зв’язне мовлення, мислення, творчу, естетичну та

пізнавальну активність, вміння порівнювати, виділяти головне, вирішувати

поставлену проблему;

виховна: виховувати в учнів любов до праці, інтерес до професії швачка, акуратність під

час виконання ручних та машинних робіт, формувати розуміння необхідності дотримання

правил безпечності праці; бережливе ставлення до інструменту, уважність та старанність під час

трудових завдань, бажання доводити розпочату справу до кінця.

Матеріально-технічне забезпечення:

обладнання: швейна машина, праска, прасувальна дошка;

інструменти: голка, ножиці, наперсток, лінійка, крейда, олівці;

матеріали: нитки, крій кишені, оборки, шаблон кишені з паперу.

наочність: зразки, інструкційні карти.

Методи проведення: пояснення, розповідь, показ трудових прийомів. Словникова робота: гладка накладна кишеня, накладна кишеня із закотом.

Форми роботи: індивідуальна, групова.

Фізхвилинка – кожна 20-25 хвилина уроку.

Хід уроку

I.Організаційна частина уроку.

1. Організація класу і робочих місць.

Привітання учнів, перевірка відвідування та готовності учнів до уроку.

2. Нервово-психічна підготовка.

Всім доброго дня!

- Сьогодні мої шановні друзі, ми запросили гостей і маємо велику честь показати роботу нашого ательє «Попелюшка»!

- То ж пропоную пригадати ті чарівні фрази, які налаштовують нас на чудовий настрій і виконання роботи:

- у мене все добре;

- я відчуваю, що здатна сьогодні виконати будь-яке завдання;

- я спокійна і впевнена;

- я уважна;

- я радію, що сьогодні пізнаю щось нове;

- я отримую від роботи задоволення.

- Добре, все «чарівні фрази» мені дуже сподобались, адже недарма в народі кажуть: «Без охоти нема роботи»

- То ж запрошую всіх до співпраці і пропоную в незвичайній формі пригадати прислів’я, які стосуються праці.

- Я говорю слова, а ви називаєте прислів’я.

Наприклад:

Камінь – вода. (Під лежачий камінь вода не тече.)

Праця – безділля. (Маленька праця краща за велике безділля).

Гра « Відгадай прислів'я».

Без ремесла - ..................... як без рук.

Без сокири не тесляр -.............. без голки не кравець.

Дійсно, кожна людина повинна працювати, адже праця – це життя.

ІІ. Формування нових знань

Повідомлення теми та мети уроку методом «мотивації»

«По одягу зустрічають, по розуму проводжають». Як давно це підмічено! З давніх часів людство приділяло велике значення одягу так і виникла мода. Звичайно не всі в змозі її підтримуватись, але ж деякі ідеї використовують для себе. Багато років тому в чоловічому одязі велику роль відігравали пояси, якими підв’язували сорочки, а до них чіпляли невеличку торбинку – гаманець. Вже тоді виникло питання - куди покласти дрібні речі, гроші, носові хустинки і т.д.

А що вигадали люди, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку:

«Частина одягу, у вигляді пришитої торбинки, для носіння при собі дрібних речей і грошей?»

Що це? (Кишеня)

Недарма в українській мові з’явилися такі вислови:

«Не по кишені…» а що в цьому вислові ми маємо на увазі? (дуже дорого)
«В кишеню за словом не полізе» – що ви на це скажите? (винахідливий, дотепний в розмові)
Теперь ви бачите, наскільки важлива сьогоднішня тема уроку: «Обробка накладної кишені».
А працювати ми будемо за таким планом:

• Розібрати види накладних кишень, їх призначення і використання;

• Розбір технологічної послідовності обробки накладної кишені з оборкою;

• Творча самостійна робота;

• Захист творчих робіт. Ми з вами сьогодні розглянемо різні види накладних кишень і навчимося шити один із цих видів.

Види накладних кишень.

Кишені, викроєні з тканини виробу або оздоблювальної тканини і настрочені на виріб, називаються накладними.

Вони бувають гладкі та із закотами.

Розкроюють накладні кишені так, щоб поздовжня нитка тканини йшла від верхнього зрізу кишені до нижнього.

У крої кишені розрізняють:

- верхній зріз;

- бічні зрізи;

- нижній зріз.

За формою нижнього зрізу кишені бу­вають прямокутні, овальні та фігурні.

Прикрашають накладні кишені оздоблювальною строчкою, складками, зборками, тасьмою, мереживом, шитвом, апліка­цією, обшивками, ґудзиками.

Мал. 57. Накладні кишені:

1—6 — гладкі, 7—12—із закотом.

Запис в зошит короткий конспект про накладні кишені.

III. Актуалізація опорних знань.

Скажіть:

- так які види накладних кишень бувають:

– яке призначення має накладна кишеня?
– які форми кишені ви знаєте?
– які за розміром можуть бути кишені?

- які зрізи є в крої кишені?

- як можна оздобити кишеню?

Завдання.

Розглянути малюнок 57 на стр.134., знайти гладкі накладні кишені. Описати в зошиті кожну кишеню за планом:

1. назва кишені;

2. форма кишені;

3. оздоблення кишені.

І так, ми розібралися з вами, що накладних кишень існує багато: вони можуть бути різноманітної форми, різних розмірів, з різноманітним оздобленням.

Сьогодні на уроці ми з вами будемо шити накладну кишеню з оборкою.

Як ви вважаєте, з скількох деталей складається гладка накладка кишеня з оборкою? (з двох).

З яких? (кишені і оборки).

Ми вже знаємо що таке кишеня її призначення і використання, а тепер поговоримо про оборку.

1. Давайте пригадаємо, що таке оборка?

2. У яких виробах застосовують оборки?

3. Які зрізи має оборка?

4. З якої тканини розкроюють оборки?

5. Як вибрати ширину оборки?

6. Як розрахувати довжину оборки?

7. Як обробляється відлітний зріз оборки?

8. Який машинний шов використовують при обробці бічних зрізів оборки?

Отже, ми пригадали, що таке оборка, в яких виробах її застосовують, з якої тканини розкроюють, які машинні шви використовують при обробці.

А з чого на вашу думку ми почнемо нашу практичну роботу? (Відповіді учнів)

1. Чому ми не можемо спочатку виготовити оборку, а потім кишеню? (Відповіді учнів)

ІV. Вступний інструктаж

    4.1. Аналіз інструкційної карти.

    4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.

    4.3. Правила техніки безпеки при виконанні машинних та ручних робіт

    Розкроювання кишені.

Розкроювання — один з найважливіших процесів пошиття одягу. Він поділяється на два етапи: підготовку до розкроювання і саме розкроювання. До підготовчих робіт належать прасування тканини та розкладання викрійки на тканині.

Доповни речення:

При підготовці тканини до розкроювання  уважно оглядають,визначають...............і........................бік, напрямок ниток....................на­явність дефектів тканини.

 Назвіть послідовність операцій розкроювання швейного виробу:

настилання тканини; підготовка тканини до розкроювання; викроювання деталей; крейдування викрійки.

Яких правил техніки безпеки необхідно дотримуватися під час розкроювання.

А, тепер послухайте уважно інструкційно-технологічну картку

«Послідовність обробки накладної кишені з овальним нижнім зрізом з оборкою».

Інструкційно- технологічна карта

Практична робота. Обробка накладної кишені з оборкою

1. Візьміть накладну кишеню з припус­ком на обробку верхнього краю завширшки 4-5 см., бічних по 1см з кожної сторони.

2.Уточніть припуск верхнього краю накладної кишені з лицьової сторони за допомогою трикутника та позначте лінію перегину верхнього краю накладної кишені.

3. На ділянці бічних зрізів накладної кишені на рівні лінії
перегину верхнього краю кишені зробіть надсічку завдовжки 3-5 мм від зрізів бічних сторін.

2 3 4

5. Розташуйте оборку лицьовою стороною вгору та обметайте на краєобметувальній машині.

6. Візьміть готовий крій оборки. Обробіть бічні зрізи оборки швом упідгин із закритим зрізом.

Підігніть бічний зріз оборки на 3-5 мм на виворітну сторону, потім підігніть його вдруге на 3-5 мм та застрочіть від підігнутого краю деталі на 1 мм.

7. Розташуйте деталь лицевою стороною вгору та обметайте відлітний зріз оборки.

8. Прострочіть дві паралельні строчки зі слабо затягне­ними стібками по верхньому зрізу оборки, залишаючи кінці ниток.

Відстань від зрізу до першої строчки повинна дорівнювати 3-7 мм, а відстань від зрізу до другої строчки - 5-9 мм .

9. Стягніть дві паралельні строчки по верхньому зрізу оборки, рівномірно розподіляючи зборки по деталі.

Після утворення зборок верхній зріз оборки має дорівнювати довжині деталі, з якою вона буде з'єднуватися.

10. Накладіть підготовлену оборку на лицьову сторону кишені лицьовою стороною вниз, суміщаючи верхні кінці оборки з позначеною лінією перегину верхнього краю кишені.

12.Відігніть припуск на підгин по верхньому краю кишені на лицьову сторону накладної кишені, розташовуючи лінію перегину кишені на згині деталі.

13. Обшийте кути кишені, одночасно пришиваючи оборку швом завширшки 7-10 мм від зрізів кишені так, щоб друга строчка призборювання верхнього зрізу оборки була на відстані 1 мм від строчки пришивання оборки.

14.Підріжте припуски на шви бічних кутів кишені, залишаючи 3-4 мм.

15.Обметайте у виробах з тканин, що легко обсипаються, при­пуски на шви на спеціальній машині.

16. Виверніть і розправте на лицьову сторону обшиті кути наклад­ної кишені.

17. Припрасуйте накладну кишеню по верхньому краю таким чином, щоб лінія перегину розташовувалася на згині верхнього краю з прямим та овальним нижнім краєм.

18.Припрасуйте бічні та нижню сторони кишені, спрямовуючи шов пришивання оборки у бік накладної кишені.

V. Самостійна робота учнів

    5.1. Поточний інструктаж.

    5.2. Контроль за організацією робочого місця.

5.3. Індивідуальна робота з учнями (Мануйлова М., Гонтар В., Слуцька К.)

    5.3. Збір даних для заключного інструктажу

Дівчатка так як ви вже випускниці і через декілька місяців вам вступати в самостійне життя мені б дуже хотілося, щоб професії з якими ви ознайомитися сьогодні стали в нагоді в майбутньому житті. Тож, щоб наша робота проходила цікавіше і відповідальніше уявімо що ми справжні швачки і працюємо у справжньому ательє.

А так, як ви всі гарні і трудолюбиві той і назвемо його «Попелюшка».

По-перше, ми розпочнемо ознайомлення з різноманітними професіями:

- закрійник; (працює в ательє. Він допомагає замовнику вибрати фасон виробу, знімає з нього мірки, розкроює тканину, робить примірку виробу).

Яку операцію в якості закрійника ви будете виконувати під час практичної роботи?

Які інструменти необхідні при розкроюванні?

Які правила т/б повинен знати закрійник?

- швачка – мотористка; (працює в ательє або на швейній фабриці. Вона виконує різноманітні види робіт з пошиття виробів на швейних машинах).

Які операції в якості швачки-мотористки ви будете виконувати під час практичної роботи.

Які інструменти необхідні при пошитті?

Прочитайте на стр.239 інструкцію для швачки-мотористки. (додаток №2)

- прасувальник; (працює в ательє або на швейній фабриці. Прасує різноманітні деталі виробів або готові вироби).

Що входитиме в обов’язки прасувальника під час практичної роботи (запрасування, припрасування, відпрасування готового виробу)

Якими інструментами користується прасувальник?

Прочитайте на стр.239 інструкцію для прасувальників. (додаток №2)

Контролер ВТК (працює на фабриці. Перевіряє якість виконаної роботи).

Якість вашої виконаної роботи будете оцінювати ви. Кожен з вас буде контролером.

Вимоги якості: рівна машинна строчка, закріпку виконано подвійною строчкою.

Ми з вами пройдемо шлях від закрійника до контролера і ви самі зрозумієте, що усі ці професії дуже важливі і відповідальні.

Практичне виконання учнями даної операції в такій послідовності. (40 хв.):

1. Намітити лінію перегину верхнього зрізу;

2. Обробити верхній зріз кишені на краєобметувальній машині;

3. Обробка бічних зрізів оборки швом упідгин із закритим зрізом;

4. Обробка відлітного зрізу оборки на оверлоці;

5. Прострочити дві паралельні строчки (відстань між ними 4-5мм) для стягування оборки;

6. З’єднання кишені з оборкою;

7. Відігніть припуск на підгин по верхньому краю кишені на лицьову сторону кишені.

8. Обробка зрізів шва на оверлоці;

9. Прасування готового виробу;

10. Перевірка якості виконаної роботи.

Поточний інструктаж:

Огляд робочих місць учнів;

- перевірити початок роботи;

- перевірити правильність виконання робіт;

- перевірити, як учні користуються інструкційними картками;

- контроль вчителя за дотриманням учнями правил т/б при роботі;

- виявлення труднощів при обробці кишені.

Перевірка готових робіт учнів (4 хв):

- Перевірити якість машинної строчки, виконання закріпки;

- Краї кишені не повинні розтягуватися;

- бічних і нижній зрізи оброблені на краєобметувальній машині

- Зовнішній вигляд кишені: краї рівні, оборка зібрана рівномірно, нижній зріз заокруглений.

Закріплення вивченого матеріалу.

Тести, практичні завдання до теми: «Обробка накладних кишень»

Прибирання робочих місць (3 хв.)

Заключний інструктаж (4 хв.)

- Аналіз якості виконаних робіт;

- Мотивація оцінок;

- Демонстрація кращих робіт.

VІ. Підведення підсумків

    6.1. Демонстрація кращих робіт.

    6.2. Аналіз характерних помилок.

    6.3. Виставлення оцінок.

    6.4. Прибирання робочих місць.