КЗО "Магдалинівський навчально - реабілітіційний центр" ДОР"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Природознавство

 

Гра на уроках природознавства у спеціальній школі

 

Не так важливо вчити дітей, 
як потрібно створити ситуацію, у якій дитина просто не може не вчитися і робить це із задоволенням.

К.Роджерс

Навчати – це значить знати, куди ти можеш

піти і створити шлях таким цікавим

і приваблюючим, що твої учні захочуть іти з тобою.

Стефан Коді

 

Сучасне суспільство висуває нові вимоги до школи, вчителя, учнів. Одним зі стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття»), Законі України «Про загальну середню освіту», «Стандарті базової середньої освіти», є створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі. 

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень спеціальної школи повинен володіти певними якостями:


  • гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях;


  • самостійно і критично мислити;


  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези розв'язання проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв'язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для розв'язання нових проблем);


  • уміти самостійно працювати над розвитком особистого морального, інтелектуального, культурного рівня.


Основними завданнями курсу «Природознавство» є розвиток у школярів з порушеннями інтелектуального розвитку пізнавального інтересу до вивчення предметів природничого циклу, формування ключових компетенцій (соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних, саморозвитку, самоосвіти), загальнопредметних компетенцій (розвиток загальнонавчальних та спеціальних умінь, способів діяльності по вивченню живої і неживої природи), формування емоційно-ціннісного та природоохоронного ставлення учнів до довкілля на основі більш системних знань про природу.
 

Навчальна гра – це підпорядковане сукупності певних правил і прийомів заняття, у процесі якого реалізуються дидактичні завдання за допомогою ігрових ситуацій. У структурі навчальної гри можна виділити такі компоненти:
-дійові особи або учасники гри;
-правила, які визначають діапазон дій гравців (часовий і організаційний режим навчання);
-сюжет, що визначає зміст навчальної діяльності;
-навчальне завдання як ситуація з пізнавальними цілями, які досягаються у процесі гри;
-ігровий матеріал (жетони, фішки, рулетка тощо) відповідно до правил гри.
Будь-яка гра відрізняється від іншої одним або кількома структурними компонентами. Наприклад, розрізняють ігри за:
-кількістю учасників: індивідуальні (ребус, головоломка);
колективні (КВК, турнір, вікторина, «аукціон»);
-часовим режимом: короткочасні (лото, чайнворд); тривалі («круглий стіл», «суд», «конференція»);
-навчальним завданням (кількістю ігрових ситуацій):
прості (лото, головоломка), комбіновані (КВК, «казка»);
іншими ознаками.
Варіативність і кількість компонентів у структурі навчальної гри визначають її вид (лото, кросворд, «казка», «прес-конференція» тощо). Видів ігор досить багато. Однак необхідно зазначити, що деякі з часом видозмінюються. Для прикладу візьмемо вікторину. Її різновидами стали «Поле чудес», «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Щасливий випадок». З появою сучасних ТЗН, засобів телекомунікацій, з інтелектуальним розвитком суспільства кількість видів ігор збільшуватиметься і, очевидно, саме інтелектуальних. Таке розмаїття і можливість використання ігор на уроках природознавства зумовлює необхідність їх систематизації. Для цього, по-перше, треба виділити ознаки певної групи. Очевидно, що ними мають бути ігрові правила і функції. Правила визначають часовий та організаційний режим навчання. За функціями правила можна поділити на три групи: операційні, процесуальні, організаційно-управлінські.
Операційні правила обмежують дії та операції, що виконуються учасниками у процесі гри.
Процесуальні правила визначають логічні й часові характеристики навчально-ігрової діяльності. Сюди ж можна віднести і спеціальні ігрові процедури, які визначають імовірнісний характер ігрового процесу (роздавання жетонів, обертання рулетки тощо).
Організаційно-управлінські правила визначають організаційну структуру (індивідуальну, групову, фронтальну), а також спосіб взаємодії учасників навчально-ігрової діяльності.
Для різних видів ігор характерна та чи інша група правил та їх поєднання. Тому доцільно об'єднати види ігор за певними правилами у типи: настільні, змагальні, рольові.
У настільних іграх провідну роль відіграють операційні правила, якими визначається ігрове завдання. Тому є можливість використовувати різні комбінації, партії тощо. Для настільних ігор не встановлюються спеціальні ігрові процедури, які б надавали грі імовірнісного характеру. Вихідні позиції учасників рівноцінні і суперники спостерігають за ходами один одного протягом усієї гри. Як ігровий матеріал можна використовувати креслення (кросворд, чайнворд), малюнки (ребус, головоломка), літери тощо.
Основним дидактичним призначенням настільних ігор на уроках природознавства є створення емпіричної бази, приведення пізнавального досвіду школярів з особливими потребами у відповідність із змістом навчального матеріалу. Завдяки настільним іграм є можливість оригінальним способом закріпити отримані знання, додатково використати довідкову, науково-популярну літературу, атласи тощо.
У рольових іграх на перший план виходять організаційно-управлінські правила, основною функцією яких є спонукання ігрового протиборства, зіткнення інтересів учасників, створення ігрового конфлікту тощо.

Застосування творчих ігор сприяє узагальненню і систематизації знань, формуванню нових знань, умінь і навичок, забезпечує посилення зв'язку знань школярів з життям, практичною діяльністю, формує цілісне уявлення про світ.
Отже, пріоритетність навчально-пізнавальної діяльності і рівень самостійності учнів (клас ігор), характер організації навчання (тип ігор) і видовий склад ігор (навчальна гра) дають можливість виділити ігрові форми навчання й дати визначення цього поняття.
Ігрова форма навчання – це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на основі ігрової моделі.
Структурними компонентами ігрової форми є:
-ігрова модель, яка визначає рамки гри і є її вихідною базою, тобто в основі лежить вид гри;
-спосіб організації навчання або правила організації гри і навчання, що визначають тип гри;
-характер навчально-пізнавальної діяльності, що визначає клас гри.
Ігрова форма характеризується саме цими структурними компонентами. Ігрових форм не може бути безліч, а виділяється лише три: «дидактична гра», «семінар» і «дослідження» (структура кожної з них зображена на рис. 3).
Ігрові форми навчання є своєрідною імітацією реальної ситуації і спрямовані насамперед на досягнення дидактичних цілей навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Визначення ігрових форм зумовлене також і метою навчання. Якщо розглядати ігрову форму з погляду діяльності учнів на основі гри, то матимемо справу з «дидактичною грою». Коли ж метою є результат або аналіз і у ході ігрової діяльності перевіряється його достовірність, то мають місце такі ігрові форми, як «дослідження» і «семінар».
Отже, розмежування понять «навчальна гра» й «ігрова форма навчання», визначення їх структурних компонентів дало можливість здійснити класифікацію ігор і виділити ігрові форми. Це сприятиме ефективному використанню їх на уроках географії та в позакласній роботі.
У педагогічній практиці спеціальної школи проводяться такі нестандартні уроки – як урок-семінар, урок-лекція, урок-конференція, урок-гра (ділова чи рольова), рідше – урок-змагання, урок-консультація, урок-залік, бінарні чи комп'ютерні уроки, урок творчості, урок-аукціон, урок-«суд», урок-діалог, урок-концерт, театралізовані уроки, уроки пошуку істини, уроки тощо. При виборі типу уроку важливо враховувати вікові та індивідуальні психофізіологічні особливості учнів, їх бажання і вміння, а також той фактичний матеріал, який вивчатиметься на данному чи попередніх уроків.
Нестандартні підходи можна застосовувати на різних етапах стандартних (традиційних) уроків, а саме: при сприйманні та усвідомленні нового навчального матеріалу, при актуалізації опорних знань та вмінь учнів, при закріпленні, систематизації та повторення тощо.
Нестандартні за змістом запитання, незвичний погляд на проблему створюють певну емоційну обстановку на уроці, активізують учнів, сприяють розвитку логічного мислення, бажання пізнати явище чи проблему не однобоко, а багатогранно.
Навчально-ігрова модель відтворює процес взаємодії діяльності вчителя і діяльності учнів на основі використання певного виду гри та відповідних методів навчання. Діяльність учителя в ігровому навчанні спрямована до педагогічного управління, яке включає моделювання, проектування та стимулювання навчального процесу
Завдяки педагогічному моделюванню визначається ігрова форма й вид гри, відповідно до навчального матеріалу вибираються методи, прийоми, способи і засоби, що стимулюють навчання, тобто формують мету, мотиви й сприяють вирішенню дидактичних завдань. При цьому учитель має змогу постійно здійснювати контроль, корекцію та оцінку навчально-пізнавальної діяльності школярів. Педагогічне проектування прогнозує результат навчання, тобто рівень засвоєння передбачуваних знань, набуття вмінь та навичок, розвиток і виховання особистості.
Гра відображає зміст навчального матеріалу, що складає предмет діяльності. Однак, ігрова діяльність не виникає спонтанно, а здійснюється за певних умов:
-навчальний матеріал повинен бути закладений у змісті гри;
-дидактична ціль ставиться перед школярами у вигляді ігрового завдання;
-у процес навчання вводиться елемент змагання, який перетворює ігрове завдання на дидактичне;
-поетапне виконання поставлених завдань призводить до прогнозованого результату.
Завдання, що ставляться в процесі гри, повинні мати проблемний характер і містити суперечності. Це сприятиме пошуку оригінальних рішень і вирізнятиметься винахідливістю та цілеспрямованістю. Саме цілеспрямована, активна і свідома дія школяра, який вирішує навчально-пізнавальні завдання в ході гри, створює внутрішню передумову до навчання, а пізнавальний інтерес отримує основу для свого формування:
-активізує діяльність розумових процесів (логічне судження, припущення, узагальнення, аналіз);
-поглиблюються і систематизуються знання (основні ідеї, гіпотези, факти як доведення);
-з'ясовуються необхідні способи різних шляхів рішень, відбираються найраціональніші, -апробовуються набуті знання.
Розглядаючи навчально-ігрову діяльність як процес навчання, можна зробити висновок:
-навчально-ігрова діяльність – це динамічна багатокомпонентна цілісна система;
-провідним, системоутворюючим у діяльності є відношення педагогічного управління й навчання;
-ігрові методи і форми навчання зумовлюють активізацію пізнавальної діяльності;
-пізнавальна діяльність, що розгортається на основі гри, має свій предмет і спрямована на конкретні цілі та уявлення про результат;
-спосіб досягнення цілей і розвиток особистості школярів відбувається завдяки особистісно-мотиваційній діяльності;
-результат ігрового навчання досягається в процесі поетапного вирішення системи проблемних завдань;
-завдяки ігровій діяльності формуються комунікативні дії учнів між собою та вчителем, --підвищується рівень естетико-етичної сторони навчання;
-зростає інтерес до вивчення предмета.







 

 

Конспект уроку

з природознавства у 6 класі

на тему: « Розчинні речовини»

 

 

Тема: Розчинні речовини.

Мета: повторити і закріпити знання учнів про воду як найпоширенішу речовину на

Землі;

сформувати знання про здатність води розчиняти інші речовини;

показати значення розчинів у природі та побуті;

виховувати бережливе ставлення до використання питної води у побуті.
Обладнання: фізична карта півкуль; для практичної роботи (робота в групах) – набори лабораторного обладнання, з пробірками, водою, піском, сіллю, цукор.

Основні поняття: розчин, речовина, розчинник, розчинна речовина 

Епіграф уроку:

Вода, у тебе немає, ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо списати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке. Неможливо сказати, що ти необхідна для життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями”.А. Сент-Екзюпері 

План

1. Поширення води на Землі. 

2.Вода як розчинник.

3.Практична робота № 2 Вивчення розчинності речовин 

4.Забруднення води. 

5.Охорона води. 

Хід уроку
1. Організаційна частина уроку.

1.1. Організація класу.

1.2. Нервово – психічна підготовка.

 

Три скарби у Природі є:

Вода, земля і повітря …

С. Вікулов 
2. Основна частина уроку.

2.1. Актуалізація опорних знань 

Вода – дивовижний і найпоширеніший мінерал на Землі. Вода є скрізь : у повітрі, у

вигляді хмар, пари, кристалів льоду ; у грунті ; на полюсах Південному, Північному ;

у всіх живих організмах.

Вода 

Безбарвна, необхідна

Забезпечує, наповнює, насолоджує 

Без води життя неможливе 


2.2. Мотивація навчальної діяльності 

Три скарби у Природі є:

Вода, земля і повітря …

С. Вікулов 

Чи насправді вола є скарбом ?

Що ми повинні знати про неї ? 

Чи можливе без неї життя. Чому ?

Де в побуті ми можемо використати знання про воду ? 

На ці запитання ми знайдемо відповіді на сьогоднішньому уроці. 

2.3. Вивчення нового матеріалу 

Учитель. Діти, погляньте на карту півкуль нашої планети. Яка вона? Так, блакитна.

А чому ? Тому, що три чверті земної кулі становить вода, речовина, без якої немає

життя на нашій планеті. У вигляді чого вона представлена ? ( Сніг, річки, озера, моря,

океани, лід, туман, пари). Вода – безцінний скарб планети Земля. Її значення важко

оцінити. «Соком життя» назвав воду відомий італійський художник Леонардо да Вінчі.

Життя вперше зародилось у воді в процесі еволюції, тому вважають, що вода –

колиска життя.

Живі істоти на 2/3 складаються з води. Особливо багато води у соковитих плодах, м’якоті листків, коренях рослин. Так, в огірках і кавунах до 90 % Н2О 

( Демонстрація досліду : у суху пробірку покласти зелений листок, пробірку нагріти, на стінках спостерігатимуться краплі води.)

Через безліч казок і переказів різних народів і часів пройшла легенда про цілющу,

«живу воду». Вона зцілювала рани, оживляла мертвих.

1 група учнів – дослідників розповість нам про результати своїх досліджень.

2 група учнів – дослідників розповість нам про природні джерела води

Трускавецької, Миргородської, Моршинської, Поляни квасової і т. д.

Чому ж вода «цілюща» ? Що в ній розчинено ? 

Ось ми вже наповнили свої знання про воду і в мене виникло запитання : чому вода

така необхідна для живих організмів ? Від чого залежить її здатність задовольняти те,

чого вимагає від неї життя ? 

Так, від її властивості – розчинності.

Щоб більше вивчити цю властивість води, ми виконаємо практичну роботу № 2

«Вивчення розчинності речовин» 

2.4. Закріплення вивченого матеріалу.

1 Налийте в склянку однакову кількість води і додайте однаковий об’єм піску або солі:

1) вода + пісок; 

2) вода + дрібна сіль;

3) вода + шматки солі.

2 Запишіть що відбувається :

склянка 1 – 

склянка 2 – 

склянка 3 – 

3 Перемішайте вміст кожної склянки, запишіть, що відбувається :

склянка 1 – 

склянка 2 – 

склянка 3 – 

4 Запишіть висновки : 

а) як пісок і сіль відрізняються за їхньою розчинністю ?

б) як впливає на швидкість розчинення солі розмір кристаликів ?

в) як впливає на швидкість розчинення солі переміщування розчину?

Учитель Чи всі речовини розчиняються у воді ? Тому речовини поділяються на

розчинні у воді ( які ? ) та не розчинні у воді ( які ? )

А чи можна прискорити розчинення речовин ? про це повідомить третя група учнів –

дослідників, які вдома досліджували прискорення розчинення речовин. 

А зараз ми запросимо її Величність Воду 

( Інтерактивна гра, що передбачає уживання в образ «я вода» ) 

Я, вода, вірою і правдою служу людині : входжу до складу тіла ( близько 65% ) ;

відіграю роль розчинника – тисячі хімічних реакцій, що відбуваються в живому

організмі, без води були б неможливими ; поживні речовини, що підлягають

видаленню з організму, переносяться кров’ю, у складі якої багато води ; захищало

тіло людини від перегріву, виділяючи піт.

Допомагаю людині в побуті, слідкую за її гігієною, працюю на фабриках, заводах. 

Рослини і тварини також завдячують своїм існуванням мені. Рослинам я потрібна, щоб

розчиняти і транспортувати поживні речовини, підтримувати форму, пружність. Зелені

рослини на світлі з води та вуглекислого газу утворюють органічні речовини. Для

багатьох тварин і рослин я- рідна домівка, місце оселення, опора. Я захищаю поля,

садки від перемерзання, вкриваючи їх пухкою ковдрою (снігом ). Усім відомо –

«без води і ні туди, і ні сюди» .

І що ж я за це маю ? Мене не бережуть, забруднюють, мої джерельця не очищують.

Дійшло до того, що я навіть проливаюсь на землю вигляді «кислотних», лужних,

радіоактивних дощів. Благаю допоможіть мені, потурбуйтесь про мене. А якщо ні,

то й самі загинете.

Учитель. Чи справді необхідно охороняти воду від забруднення ?
 


  • Які є види забруднення ? 


  • Яке значення питної води ? 


( На запитання відповідає четверта група учнів – дослідників, які вивчали це питання

разом). 

Впишіть назви розчинів у відповідні рядки : чай, побутовий газ, сталь, морська вода,

бронза, повітря. Доповніть перелік іншими розчинами на власний розсуд.

Рідкі : 

Газоподібні :

Тверді : 

3. Заключна частина уроку.

3.1 Підсумок уроку.

Сьогодні на уроці ми вивчили …

Мені було цікаво те, що …

Ці знання мені згодяться …

Яка інформація уроку для вас є новою?

3.2 Домашнє завдання. Мотивація оцінок.

1.Вивчити параграф 7 

2. Для охочих: створити проекти (індивідуальні чи групові, з участю батьків ) 

- Вода в моєму житті.

- Про що розповідає краплинка води.


 

Конспект уроку

з природознавства у 7 класі

на тему:

«Органи квіткової рослини»

 

 

Тема: Органи квіткової рослини.

Мета: повторити і закріпити знання учнів про значення та різноманітність рослин на

Землі;

Вчити учнів про головні частини рослини та їх значення для життєдіяльності рослин.

Розвивати і корегувати вміння учнів виділяти головне і другорядне, робити висновки і

узагальнювати вивчений матеріал.

Формувати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові звязки між живою та

неживою природою.

Обладнання: гербарні зразки рослин, живі рослини, таблиця «Будова рослинного

організму», малюнки в підручнику.

Хід роботи
1. Організаційна частина уроку.

1.1. Організація класу.

1.2. Нервово – психічна підготовка.

Загадка про рослину.

2.Основна частина уроку.

2.1. Повторення вивченого.

Відповіді на запитання в підручнику після тексту.

2.2 Мотивація навчальної діяльності .

Повідомлення теми і мети уроку.

2.3 Вивчення нового матеріалу.

А. Розповідь учителя з демонстрацією на таблиці.

Б. Робота з гербарним матеріалом.

Розгляньте на гербарному зразку будову рослини:

    1. знайдіть корінь, пагін; визначте де на пагоні розташоване стебло, вкажіть

його розміри та форму;

    1. знайдіть листки, визначте їхні розміри, форму, забарвлення;

    2. які генеративні органи є на виданому вам зразку? Якщо наявна квітка,

опишіть її будову, є плід – опишіть його. Зробіть те саме з іншою рослиною.


Схематично замалюйте будову рослинного організму. Підпишіть назви органів рослин.

    1. Закріплення вивченого.

Робота з підручником. Читання та переказ тексту.
Заповніть таблицю.


Характеристика органів організму рослини


Органи


Форма, розміри, забарвлення


Функції


Корінь


 


 


Пагін


Стебло


Листки


 


 



Квітка


 


 



Плід 


 


 

Зробіть висновок: з яких органів складається рослина?


Розв’язування кросворда

Розв’язавши кросворд, у вертикальному стовпчику ви прочитаєте, кому належать зашифровані органи.

Горизонталь:
 

  1. Основний підземний вегетативний орган.

  2. Основний орган пагона.

  3. Орган, у якого утворюється крохмаль.

  4. Стебло з розміщеними на ньому листками та бруньками.

  5. Видозмінений пагін, на місці якого достигає плід з насінням.


Вертикаль:
 

  1. Організм, який забезпечує планету киснем



 


 


 


 


1. К


О


Р


І


Н


Ь


 


 


О


 


2. С


Т


Е


Б


Л


О


3. Л


И


С


Т


О


К


И


 


4. П


А


Г


І


Н


 


5. К


В


І


Т


К


А


 

  1. Заключна частина уроку.

    1. Підсумок уроку.
      Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати матеріал відповідного параграфа у підручнику, дати відповіді на запитання.

3.2Мотивація оцінок.