Тема уроку: Вірш Антіна Лотоцького «Гість із неба» (3 клас)

Мета уроку:

• вчити дітей свідомо, плавно читати вірш, розуміти зміст прочитаного, вправляти в умінні читати виразно, дотримуючись наголосів, розділових знаків, пауз, формувати вміння давати відповіді повними, граматично правильними реченнями, використовуючи в своїй мові засвоєні слова;

• розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас;

• виховувати інтерес до народних традицій, обрядів, пошану до святого Миколая, любов до рідної землі, чемність та повагу один до одного.

Обладнання: Малюнки до казки «Снігуронька», підручники, малюнок святого Миколая.

ХІД УРОКУ

І. Підготовча частина уроку.

1. Нервово - психологічна підготовка.

2. Організація класу.

Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі

Привітайте в добрий час

Людей посмішкою, миром.

Учень:

Ми Вам раді добрі люди

І вітаєм щиро Вас

Та запрошуєм ласкаво

На урок у третій клас.

Учитель: Діти, який у нас зараз урок? Починаємо наш урок як завжди з мовної зарядки. Пригадайте вірш про мову.

Завжди говоримо красиво

Не поспішаючи, сміливо.

Є в нас в роті язичок

Він говорить чок, чок, чок.

Далі скажем лю, лю, лю,

Україну я люблю.

А тепер скажіть усі:

А чому на річці лід?

І сніжок на землю ліг?

Бо зима прийшла, снігу намела.

ІІ. Основна частина уроку.

1. Розгадування загадки.

Відгадайте загадку.

Що це за дівиця, що тепла боїться? (Снігуронька)

2. Перевірка домашнього завдання.

Яку казку ми читали? Що було задано додому? (Читати третю частину казки в особах та переказувати).

Добре, а перед цим пригадаємо першу і другу частину казки. Допоможуть на м в цьому малюнки. ( Виставляються малюнки і діти переказують першу і другу частину казки)

Читаємо в особах третю частину казки. Що трапилось далі – перекажемо.

- Зачитайте , що трапилось із снігуронькою?

- Діти, а чому розтанула снігуронька?

Не сумуйте. Зараз зима, і ми з вами обов’язково зліпимо снігуроньку. Ви добре впоралися із домашнім завданням.

3. Легенда про святого Миколая 

- Чи любите ви зиму? Чому?

- Які зимові свята ви знаєте?

- А хто такий Миколай?

Так , діти, це святий. Він приносить слухняним діткам подарунки, а тим, що не слухаються – різки. Послухайте легенду про святого Миколая.

Легенда про святого Миколая 

Нічого не бракувало малому Миколі - ні гарної одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, бо рано вмерли тато й мама. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Часто виходив він на вулицю зі свого гарного будиночка і грався з дітьми. Це були діти вбогих батьків і жили в темних, глиняних хатах, спали на долівці і нерідко йшли голодні спати. Часто траплялось, що їх батько не заробив навіть на шматок хліба для них. Жалів їх Микола і не знав, як їм допомогти.

Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом із учителем Св. Письмо. "Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не відає, що робить лівиця..."

Микола замислився.

- Як це розуміти? - спитав учителя.

- Коли робиш добре іншому, то не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Була пізня осінь. Микола знав, що багато діток його околиці сидять у голоді й холоді. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся нема постільців, а сьогодні вранці він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі ломаччя, бо не було чим затопити в печі.

Ввечері Микола тихесенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у торбинку муки, налляв пляшечку олії, набрав повні кишені яблук та сухих слив, у дров'янику набрав кілька товстих полін, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові постільці. Все це склав у велику торбу і сховав під своє ліжко.

Коли прийшла йому пора йти спати, він попрощався зі своєю старою нянею Аникією та вдав, що засинає. Перехрестила Аникія Миколу, причинила двері та й пішла у свою кімнату. Тихесенько, як мишка, вислизнув Микола з ліжка. Накинув на себе кирею, взяв торбу з харчами і підійшов до хатини старого Олександра. Пробрався до порога, положив торбинку та й побіг назад. Ніхто не побачив, як Микола повернувся. Всі спали. Вранці старий Олександр знайшов торбу коло свого порога і не міг натішитись дарунками. Хто це міг зробити і кому дякувати, не знав.

З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним у своїй околиці. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, а ніхто не догадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одежа та паливо з комор і стали пильнувати Миколиного добра. Одного разу, коли Микола тільки навантажив торбу та вийшов зі свого подвір'я, старий слуга наздогнав його, бо думав, що то злодій. І так стало відомо, що вже кілька місяців хтось дає бідним дарунки.

Минули роки, виріс Микола, вивчився і не хотів зберігати свого майна. Віддав усе бідним людям, сам став священиком і скрізь чинив тільки добро. За це Господь дав йому силу творити ще більше і більше добра. Він лікував хворих, допомагав в'язням. Всі знали і любили Миколу, а коли він вмер, то причислили його до святих. З того часу всі згадують святого Миколу, свято його відносять до зимового місяця грудня та в честь його в цей день роблять дарунки і то роблять їх так, як колись Микола складав дарунки бідному Олександрові.

Дивиться з неба святий Микола на людей і серце його радіє, як і тоді, коли він ще жив на землі. Коли хтось хоче дістати подаруночок і своєю поведінкою заслужив на це, то може помолитись до святого Миколи, а він напевно послухає і передасть це прохання батькам чи друзям того, хто просить. А вони це, звичайно, виконають, але так, як і святий Микола, - покладуть даруночок, щоб ніхто не бачив. А десь далеко в небі у ту ніч ви почуєте срібні дзвіночки: на санчатах їде святий Микола і заглядає в кожне віконечко, чи не забули дати подарунки всім його любим діточкам! А як забули, то нагадує їхнім батькам. Але ніхто, ніхто не повинен бачити, як ці дарунки готуються.

Їдуть санчата поміж зірочками, переїжджають із хмарки на хмарку, дзвоники ніжно дзвонять, а старий місяць весело посміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливі! І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять.

Бо найбільше щастя в житті - це робити добро.

Чи сподобалась вам легенда?

Фізхвилинка

Діти встали, повернулись,

Один одному всміхнулись!

Руки вгору піднімаєм

І Миколая благаєм:

- Ой ти святий Миколай!

Щастя всім нам посилай

І мені, й моїй родині,

І всій нашій Україні!

4. Повідомлення теми уроку.

Ми сьогодні будемо читати вірш Антіна Лотоцького «Гість із неба»

5. Словникова робота.

Незнайоме слово, що зустрінеться в тексті – це дарів, дари, дар. Дар – це подарунок. Як ви розумієте слово чемні? (Чемні – виховані)

6. Робота над віршем.

1. Вчитель читає вірш напам’ять.

2. Запитання по змісту.

- Який гість їде у дитячий край?

- Що везе гість?

3. Читання вірша разом з учителем.

4. Читання вірша сильнішими учнями.

5. Читання «ланцюжком».

6. Вибіркове читання.

- Яка вість іде у дитячий край?

- Що везе гість?

- До яких дітей їде гість?.

- Так хто цей гість? Розглянемо малюнок.

Фізпауза

А тепер повчимося читати вірш виразно.

7. Вчитель читає вірш частинами, звертаючи увагу на розділові знаки, на інтонацію.

8.Самостійне читання вірша.

9.Виразне читання вірша.

ІІІ. Заключна частина уроку.

1.Підведення підсумків уроку

• Як називається вірш, що ми читали?

• Хто автор вірша?

• Про кого розповідається у вірші?

2.Домашнє завдання.

Вивчити вірш напам’ять.

3.Оцінювання.

- Ви, діти, гарно працювали на уроці. Отримайте хороші оцінки.

4. Сюрпризний момент

До класу входить дитина – листоноша.

- Доброго дня, вам посилка і лист.

- Дякуємо. Прочитаємо від кого лист:

«Я слухав ваш урок сьогодні

Із сонячного раю,

З неба вам привіт приношу

І благословляю.

Всі моліться щиро богу

І батьків шануйте.

Всі старанно ви учіться,

Й надто не пустуйте.

Всіх дітей, що добрі , щирі

Зі святом вітаю,

І для кожної дитини подарунок маю.

Хай розкажуть про справи, що творили за рік.

За добро, не за зло їм вручу медяник».

Діти розповідають про добрі справи.

Мамі я допомагаю,

Їй в кімнаті прибираю

Бо важка в неї робота

Вихідний лише в суботу.

А я завжди слухаюсь вчителів і вихователів, вчусь на 10,11 балів.

- Ви в мене молодці. За ваші хороші справи вручаю вам медяники від святого Миколая. А ще ми як гостинні господарі пригостимо смачними медяниками наших дорогих гостей.

Настав час нам прощатись.

Ви один про одного подбайте,

Добро і ласку іншим дайте.

І вам сторицею воздасться.

Творіть для інших тільки щастя.

Щоб і в наступний мирний рік

Вам був приємний медяник.

Урок закінчено.

Тема: Стаття «Лісові скарби» (4 клас)

Мета: Ознайомити учнів із темою, яку вони будуть вивчати, удосконалювати вміння виразно читати текст, збагачувати словниковий запас, збагачувати мовлення учнів порівняннями, епітетами, розвивати уяву, спостережливість, виховувати любов до природи.

Обладнання: складові таблиці, картки для читання, скоромовка, малюнки для словникової роботи, загадка, підручники.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Стали, діти, підтягнулись,

Один одному всміхнулись,

На урок увагу не забудьте взяти,

Сіли всі рівненько, починаєм працювати.

ІІ. Вправи для підвищення швидкості читання.

1. Логопедична зарядка.

2. Скоромовка.

Говоримо повільно, швидко.

Мишка Наташка з’їла всю кашку,

Сумно без каші миші Наташі

.

3. Робота зі складовими таблицями.

Попрацюємо із складовими таблицями.

- Читаємо разом з учителем у повільному темпі.

- Читає учень у швидкому темпі.

- Читаємо групами у швидкому темпі.

4. Робота з картками.

Завдання: встав голосний, прочитай слова.

кв-тк- с-нц-

з-мл- в-кн-

м-в- сп-в-

п-сьм- ст-л

Мовна розминка закінчена.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Що було задано додому?

- Хто автор вірша?

- Пограємо у гру «Найкращий диктор».Подивимось хто найкраще продекламує вірш. (Діти декламують вірш)

IV. Повідомлення теми уроку.

Загадка

Сонце пече,

липа цвіте,

Жито доспіває

Коли це буває?

Так, літом. Ми з вами закінчили читати розділ «Кучерява й запашна в гості йде до нас весна». І будемо говорити про найулюбленішу пору року – літо.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота за малюнком.

- Яку пору року зображено на малюнку?

- Які літні місяці ви знаєте?

- За що ви любите літо?

Море, сонце, багато ягід, і звичайно – це час відпочинку від навчання)

І у нас також хвилинка відпочинку.

Фізхвилинка

2. Робота над віршем.

Розпочнемо читати розділ зі статті «Лісові скарби». Як ви думаєте , що в лісі можуть бути за скарби?

Влітку в лісі ви бували?

І чим же ви там смакували?

Ну, звичайно, це суниці ,

і малина, і чорниці,

і ожина, й журавлина,

і брусниця , і калина.

Це все ягоди лісні.

І які ж вони смачні!

3. Опрацювання статті «Лісові скарби».

Діти, я читаю текст , ви уважно слухайте, а потім скажете, про які лісові скарби йде мова в тексті. (Вчитель читає текст)

Про які скарби я прочитала? Які ягоди я назвала? Познайомимося з ними і навчимося гарно читати назви цих ягід (проводиться словникова робота).

4. Словникова робота.

5. Самостійне читання тексту.

6. Читаємо «ланцюжком».

7. Вибіркове читання і запитання по тексту.

- Що можна знайти в лісі з початку літа і до пізньої осені?

- Зачитайте, які ягоди з’являються у червні?

- Які ягоди з’являються трохи пізніше?

- Зачитайте, чим схожі і чим відрізняються малина і ожина.

- Зачитайте опис ягоди костяниці.

- Які ягоди можна знайти на кінець літа? Зачитайте в тексті.

8. Гра «Розвідники».

(Вчитель читає початок речення, а учні відшукують і дочитують його до кінця).

- Для чого збирають ягоди?

Так, з них варять смачне варення, ягоди сушать для компотів, в них багато вітамінів. Недаремно кажуть: «Не шукайте лікарів ви із поліклініки, а шукайте лікарів де-небудь в малиннику».

- Діти, що треба пам’ятати , збираючи ягоди?

В лісі, поряд із ягодами корисними є ягоди, що шкідливі для людей: поласувавши ними, можна отруїтися. Тому збирати ягоди треба з дорослими.

VІ. Підсумок уроку.

• Який розділ почали вивчати?

• Яке оповідання читали?

• Чому ягоди називають лісовими скарбами?

• Назви яких ягід ви запам’ятали?

• Гра «Що за ягода?» (вчитель показує малюнок ягоди, діти називають назву).

VІІ. Домашнє завдання.

Читати текст, відповідати на питання в кінці тексту.

Урок закінчено.